Вітаємо Негоду Катерину з третім місцем в номінації “Найбільша трансформація року” конкурсу кейсів від COACHING.UP!
Запрошуємо ознайомитися з історією, яка не залишить вас байдужими
Чому я обрала коучинг та чого очікувала?
Я б сказала, що це не я обрала коучинг, а він обрав мене. І це зараз не про зняття відповідальності, а про якесь несвідоме рішення. Про професію, якою я цікавилася все життя, просто не знала, як вона називається.
Мене завжди вели цікавість і бажання досліджувати. У школі мене захоплювали два напрями: математика + програмування та психологія. Тоді я обрала технічну спеціальність, вступила на відповідний факультет і згодом почала працювати у ролі Software Engineer у міжнародній IT-компанії.
Паралельно я цікавилася саморозвитком та трансформацією особистості: як мотивувати себе, як зробити так, щоб гроші були завжди, як здобути нову звичку, змінити поведінку, краще спілкуватися з людьми… В якийсь момент я вирішила здобути другу освіту – психологічну. Але під час навчання зрозуміла, що це трохи не те, чого я насправді шукала.
Про коучинг я чула, але мало розуміла, що це таке. Він у мене асоціювався або з відомими мотиваційними спікерами, або з Agile-коучингом у розробці програмного забезпечення.
Наприкінці 2023 року, після майже семи років роботи у ролі Software Engineer, я відчула вигорання. Звичні способи відновити ресурс більше не допомагали. Я тоді з цікавості проходила багато різних навчань, і в якийсь момент мені трапилася реклама курсів коучингу за міжнародними стандартами. Спершу не звернула на них уваги, але коли почала розглядати цю ідею серйозно, рішення далося нелегко. Не тому, що я сумнівалася в самому коучингу, а тому, що боялася розчарування – курс коштував приблизно стільки ж, як і навчання в магістратурі з психології, яке я на той момент поставила на паузу.
Щоб ухвалити рішення, я записалася на кілька коуч-сесій із різними коучами. Але навіть після цього так і не змогла логічно пояснити, що саме відрізняє коучинг від психології. Однак інтуїтивно відчула: це моє. Тому й кажу, що не я обрала коучинг, а він мене.
Остаточне рішення прийшло після пробного заняття. Я не мала очікувань від навчання – просто йшла за потоком. Це була можливість здобути ще одну професію. На той момент я навіть не думала категоріями "трансформувати своє життя" чи "вийти з вигорання". Так на початку 2024 року я почала навчатися коучингу.
Ключові моменти навчання у COACHING.UP
Одним із ключових аспектів навчання було те, що тренери створювали комфортний і підтримуючий простір для взаємодії та зростання. Кожне заняття містило практичну частину, де ми відпрацьовували матеріал з одногрупниками. Завдяки цьому я навчилася глибше слухати, ставити потужні запитання та помічати невербальні реакції співрозмовника.
Окремо варто виділити роботу з метафорами та аналогіями, яка стала для мене справжнім відкриттям. Це дозволило працювати не лише на рівні логіки, а й глибше торкатися рівня відчуттів і несвідомого. Такий підхід особливо цінний для клієнтів, які вагаються між кількома варіантами рішень або шукають нестандартні відповіді.
Важливу роль у навчальному процесі відігравали професійні ментори, які допомагали зрозуміти, наскільки мої коучингові сесії відповідають компетенціям ICF. Неоціненну підтримку також надавали супервізори вже на програмі Level 2, допомагаючи нам як коучам впевненіше інтегрувати отримані знання у практику.
Навчання дало мені не лише розуміння стандартів ICF та важливості етичності в роботі коуча, а й чітке усвідомлення своєї ролі у процесі трансформації клієнтів. Я також отримала глибше розуміння компетенцій коуча та того, за якими критеріями їх оцінюють ментори й асесори під час сертифікації.
Як коучинг вплинув на моє життя?
Перехід з IT у коучинг став для мене не просто зміною професії, а глибокою внутрішньою трансформацією. Коучинг увійшов у моє життя в непростий період: я звільнилася з IT-компанії та перебувала у стані вигорання з втратою життєвих сенсів. В цей час я взяла паузу в кар’єрі — саббатікал — щоб зрозуміти, куди рухатися далі. Коучинг допоміг мені сповільнитися, прийняти цей період творчого застою і не кидатися в пошуки нового шляху, коли внутрішнього ресурсу ще не було, а також зрозуміти, що мій сенс в тому, щоб допомагати людям знаходити їхній шлях, допомагати глибше розуміти себе і створювати баланс між кар’єрою, життям та власними цінностями.
Цей досвід навчив мене приймати свою багатогранність. Я усвідомила, що можу інтегрувати та аналітичне мислення, і творчий підхід у свою роботу, адже творчість завжди була важливою частиною мого життя — від танців і малювання до акторської майстерності.
Одна з перших змін, які я помітила, — це трансформація мого стилю комунікації. Раніше я вважала, що, щоб допомогти іншим, потрібно давати поради. Але тепер я знаю: найцінніше, що можна зробити, — це створити безпечний простір для роздумів і саморозвитку клієнта. Це вплинуло не лише на мою нову кар’єру, а й на особисті стосунки.
Коучинг також допоміг мені подолати внутрішні обмеження. Наприклад, я довго уникала активного проявлення у соціальних мережах, бо не вважала себе "продажником". Але завдяки особистій роботі з коучем та рефлексії зрозуміла: просування — це не нав’язування, а можливість донести до людей цінність своєї роботи. З часом я змогла вибудувати власний стиль комунікації — щирий, природний і заснований на довірі та творчості.
Завдяки коучингу я почала працювати з IT-спеціалістами та творчими людьми, які часто опиняються перед важливими життєвими виборами. Я добре розумію їхні виклики, бо сама пройшла цей шлях змін. І знаю, наскільки важливо мати підтримку в такі моменти.
Головний урок або порада для майбутніх коучів
Мій головний урок – довіряти процесу. Коучинг – це не про швидкі рішення чи універсальні формули успіху. Це глибока робота з питаннями, які можуть не мати очевидних відповідей, але є значущими для клієнта. Іноді здається, що змін немає, але, якщо довіряти процесу, можна побачити, як маленькі зрушення приводять до великих трансформацій.
Коучинг — це не про ідеальні відповіді чи бездоганний набір інструментів. Це про віру в потенціал клієнта та глибоку повагу до його унікальності. Найважливіше – починати зміни з себе. Тому я вірю, що кожна людина вже має всі відповіді в собі та є експертом свого життя.
Ще один ключовий момент – готовність постійно вчитися. Коучинг – це жива, динамічна сфера, що безперервно розвивається. Бути коучем означає залишатися відкритим до нового досвіду, практики та саморефлексії.
Плани на майбутнє
Після успішного завершення навчання на програмі Level 2, мої подальші плани пов’язані з розвитком у кількох напрямах:
Отримання міжнародної сертифікації ACC ICF, а згодом і PCC ICF.Це дозволить мені вийти на новий рівень у професії, отримати міжнародне визнання як професійний коуч та розширити коло клієнтів, зокрема працювати з міжнародною аудиторією.
Навчання командному коучингу.Після семи років у ролі Software Engineer в ІТ-компанії я працювала в різних командах – від офлайн-формату до міжнародних розподілених онлайн команд. Це дало мені глибоке розуміння командної динаміки, і я бачу великий потенціал у розвитку цього напряму.
Навчання на супервізора для коучів.Я відчула на собі силу такої підтримки й зрозуміла, наскільки вона важлива для розвитку коучів. Тому мені хочеться стати частиною цієї екосистеми та допомагати іншим коучам у їхньому професійному зростанні.
Розвиток особистого бренду в коучинговому напрямку для IT-фахівців та творчих людей.Це дві великі сфери мого життя, і я прагну супроводжувати таких людей у їхніх перехідних періодах: виході з вигорання, пошуку ресурсів та сенсів; розвитку потенціалу, розуміння себе та знаходження свого шляху; створенні балансу між роботою та життям, який надихає.
Зараз я впевнена, що коучинг – це не просто професія, а спосіб мислення. Він допомагає розкривати потенціал не лише інших, а й себе. І цей шлях для мене тільки починається.
Автор Негода Катерина,
Випускниця COACHING.UP
Comments